- майстерник
- —————————————————————————————майсте́рникіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
майстер — 1) (той, хто досяг високої майстерности, досконалости у своїй роботі, творчості), віртуоз, митець, мастак, артист, штукар, майстерник; у[в]мілець, чаклун, маг (той, хто досяг найбільшої вправности в чомусь); чарівник, чудотворець, чародій,… … Словник синонімів української мови